поскакати

-ачу́, -а́чеш, док.

1) Почати скакати, стрибаючи, пересуватися в певному напрямі. || Побігти навскач (перев. про коней). || Почати рухатися в якомусь напрямі, раз у раз ударяючись об землю та пружно відскакуючи від неї (про предмети).

2) Навскоки, галопом поїхати верхи на коні (про вершника).

3) Скакати якийсь час. || розм. Потанцювати. || коло кого, розм. Докласти зусиль, умовляючи кого-небудь виконати якесь прохання, зробити щось; добре попросити.